Блоги → Перегляд

Наука проти мракобісся

Субота, 14:01, 02.04.16

Рейтинг
1 0
Переглядів
1884

0
0

НАУКА ЗАМІСТЬ МРАКОБІССЯ

 

Про чинне євромракобісся (ЄМ)

Під терміном мракобісся ми розуміємо свідомо вороже ставлення конкретної людини чи групи людей до прогресу, науки і культури [1].

На жаль, саме так – у Європі настала епоха чергового його торжества. Як колись, у середні віки, так і зараз відбувається свідома і активна протидія науковому поясненню причин суспільних  проблем та шляхів їхнього оптимального вирішення.

Як і колись, зараз маємо численні хижі зграї офіційних титулованих "мудреців" і все зростаючу лавину їхньої агресивної і безглуздої писанини, першочергово на суспільну тематику. І весь цей словесний хаос його нахабні автори радісно і успішно нагромаджують на методологічній основі множинності істини (плюралізму). Бо це дуже зручне для кожного з них. Бо хоч би яку дурницю ти не стверджував усно чи письмово – все вважається твоєю персональною істиною і жодній критиці не підлягає. І навіть навпаки – варте всілякого поширення і заохочення автора. Навіть у випадку очевидної та кричущої суперечності з реальністю.

То як же в таких умовах не процвітати щонайбільшій брехні та махінаціям?!

Звісно ж, і оформлене все це згідно із середньовічною  вимогою схоластики: "Максимум форми із мінімумом змісту". Тобто, все спрямоване на активне формування бездумного і некритичного сприйняття даного тексту читачем. Починаючи від якомога незручнішого шрифту, колись готичного, а зараз NRT. Хоч і давненько вже доведено, що для текстів, які потребують обдумування (застосування абстрактно-логічного мислення), найефективнішим є шрифт Verdana. Також жорстко фіксоване виконання тексту заскорузлими і давно беззмістовними термінами. І саме розкриття теми повинне однозначно і непорушно вкладатися у прокрустове ложе конкретно-емоційного мислення.  

Та головна "окраса" плюралістичних праць – це список посилань чи першоджерел. Адже саме в частині "Література" якраз і відбувається таїнство залучення даного тексту до сонму офіційно освячених "істин", а його автора – до когорти допущених до незаробленого. При цьому категорично забороняється навіть найменша згадка про докази правоти думки, а тільки виключно про правоту персоналії.

На жаль, саме так. Бо якраз ці посилання служили колись і служать зараз безвідмовною перепусткою даного автора до клану повноправних дармоїдів та паразитів. Які, у свою чергу, вірою і правдою служать правлячим елітам як в окремих країнах, так і в цілому світі.

То всі хитрі та спритні писаки так і роблять: щосили вихваляють офіційних авторитетів, як індивідуальних, як і колективних,  і тим самим самі намагаються залучитися до кола їхніх наближених.

Тут доречно згадати недавню трагікомічну реальність. Вже незадовго до розвалу СРСР кожна суспільнознавча праця, незалежно від її теми та змісту, завжди починалася з підрозділу "Класики марксизму-ленінізму про … (це)" і завершувалася відповідними посиланнями теж на початку "Л-ри". Без цього цензор міг взагалі даний текст "не рекомендувати" до друку. Таким чином стрімко множилося і число офіційних "науковців" та гори ними натхненно написаного чи, зазвичай, плагіату.

Адже здавна відомо, що всяку надіндивідуальну справу легше робити гуртом. Тим більше, коли це спільна потреба у нетрудовому споживанні, в перерозподілі чужого у кишеню свою. І гальм чи обмежень у цій фактично професії просто не буває. Головне тільки – не зариватися і вміти ділитися урваним із впливовими персонажами свого клану. Зрештою, ці технології соціального паразитизму  відпрацьовані у світі століттями до справжнього мистецтва.

Щоправда, протягом існування СРСР це відверте світоглядне мракобісся було під великим формальним тиском радянського агітпропу. І хоч радянська ідеологія фактично базувалася на механіцизмі, та все ж офіційно радянський суспільствознавчий іконостас очолював буцімто діалектичний матеріалізм, а отже – і одноістинність. Тож хоч навіть таке, зовнішньо  показне верховенство діамату справляло позитивний пізнавальний вплив на більш менш освічених землян.

Проте несподіваний практично для всіх розвал СРСР різко змінив гностичну ситуацію на гірше. Адже до цього практично всі вже некритично повірили чи змирилися з тим твердженням, що практика СРСР – це і є повне та однозначне втілення марксизму-лєнінізму як науки про суспільство та його єдино правильний прогресивний розвиток. Тож всі автоматично і зробили висновок: якщо вже практика показали хибність марксизму-лєнінізму, то значить – це не наука.

Хоч насправді ніхто, ніде й ніколи не робив належного методологічного аналізу цієї великої за об’ємом сукупності знань і тверджень на міру  та ступінь її істинності та науковості.

Адже більшовики свідомо і спеціально  поставили на мільйони керівних посад величезної країни  людей із найменшим освітнім цензом, нерідко лише після кількох занять лікнепу. Мовляв, ще древні казали, що великі знання – це великі спокуси. А людина безграмотна має й незайману від природи суспільнокорисну мораль. Тож ця людина іншого й не знатиме, як тільки першочергово дбати про людей праці.

Насправді ж людина має (згідно з тим же діаматом!) цілу низку властивостей, більшість із яких тоді ще  не знали. Хоч та ж політекономія вже однозначно показала, що прямий примус людини людиною неефективний принципово.

Проте до механістичних більшовиків це просто не доходило. Бо вони свято вірили в догму про найкращу ефективність управління якраз людини людиною. Тільки, на відміну від колишніх експлуататорів, керувати людиною треба виключно на основі найкращих намірів. Ось і весь секрет!

Для того й ставимо на керівні посади людей, не затьмарених різними там "цінностями та ідеалами". Наші цінності – це інтереси пролетаріату та соціалістичного суспільства! І нічого іншого!

Ось таким чином вкрай безграмотна ідея примусу до щастя грубим примусом і терором була швидко і надійно втовкмачена в голови сотень мільйонів людей по всьому світу. Переважно тих, кому пощастило вижити в процесі цього "навчання".

То до чого тут наука взагалі?!

Хоч, повторюємо, зовнішні атрибути радянської ідеології масово і активно пропагували всім і вся – це діамат, політекономія капіталізму та її "вищий етап розвитку – політекономія соціалізму?!?!?!", етика, естетика, науковий  атеїзм, науковий комунізм, постійно змінювана історія КПРС і т.п.

Хоч вже з перших секунд існування т.зв. радянської влади вся ця теорія була лише ширмою. А в реальному житті все було якраз навпаки – жодної тобі всенародної власності та народовладдя. І всюди жорстоке панування тупого більшовицького самодурства.

Тому в радянському суспільствознавстві від самого початку утвердилися тільки підлабузники, кар’єристи та плагіатори. Тож за років 80 справді великої кількісно праці вони створили величезні купи слів, 99.9% яких суцільна та відверта брехня.

А тому на момент закономірного, від загострення внутрішніх антагоністичних протиріч(!), розвалу СРСР ми одержали сотні тисяч справді офіційно титулованих теоретиків. Але аж ніяк не науковців, а виключно висококласних професійних брехунів та махінаторів. І цінностей та ідеалів у них було (і є, бо багато з них ніде ж не ділися!) тільки дві – це власна шкура і власна ж кишеня.

Тому, коли ще трудящі розгублено кліпали очима на руїнах ще вчора могутнього Союзу, то ці фахівці із "світлого майбутнього" моментально оговталися. Не тому, що почали шукати наукове пояснення причин ситуації та задовільного виходу – таких вже давно серед них не лишилося. А звичними методами – всіляко забезпечувати свій груповий паразитичний інтерес. І враз перейшли на плюралолібералізм, тобто, вседозволеність та всепрощення.

Та зі ще більшим запалом і енергією знову впевнено повели решту професійних груп у цілком протилежному напрямку. Мовляв, так вже вийшло, що раніше помилися полюсами. Але без нас, провідників всіх сірих та затурканих, вам же буде ще гірше. Так що платіть нам за турботу про вас  ще більше.

І натхненно брешуть, усно й письмово. І майстерно вихваляють владу попри постійне погіршення справ (авжеж, як і за Союзу, досвід є багатющий).

То так закономірно й вийшло, що пострадянські країни почали будувати повністю по-радянськи. А численні суспільники нічого іншого й не знають, крім підлизування і брехні.

Зате вони дуже згуртовані у своєму паразитизмі. Дійшло до того, що свої критерії антинауки і мракобісся вони офіційно возвели в ранг істин (і це при запереченні ними істини взагалі - ось яких висот словоблуддя сягнули!).

Ми все це детально і доказово описали на різних рівнях складності. І суто науково, у ще не опублікованій через брак коштів книзі [2]. І в близько 200 статтях у наукових та фахових виданнях, в т.ч і закордонних. І у ЗМІ, в тому числі електронних, наприклад [3]. Однак маємо сумну картину: ці придворні писаки не приймають наших текстів до друку у наших же придворних виданнях?!

Бо, бач, вони суперечать їхній корпоративній брехні. ?!

Такий ось бастіон мракобісся в нашому офіційному суспільствознавстві.

Зате влада їм всіляко сприяє. Бо ж приємно, коли ці борзописці так тебе вихваляють. Хоч безграмотні дії влади і вилазять підданим боком, однак ореол непогрішності влади офіційні суспільники підтримують у належному блиску.

 

То що ж робити?

Взагалі то відповідь на це питання є універсальна і одна для всіх – це почати думати розумом власним. Проте радянські люди тим і відрізняються від інших, що вони думати самотужки не хочуть принципово.

Самі ж бачите, шановні, що й нинішнє, 2016р., , хронічне загострення   протистояння у нашій владі всі його учасники та болільники до посиніння пнуться вирішувати тільки емоціями і м'язами. І борони, боже, хоч найменшу думочку проявити!...

Та й коли кому в Україні закортить ще якоїсь державної мудрості – то треба обов’язково запрошувати до керівництва тільки закордонних мудреців. Бо ми, мовляв, інтелектуально вторинні вже за визначенням (хоч насправді – в силу свідомої меншовартості).

Проте й тут радлюдям облом трапився. Виявилося, що і легендарна мудрість ЄС – лише мильна булька.

Бо варто було тільки Путінові загітувати до ЄС два мільйони біженців із третього світу, як ЄС почав тріщати по всіх швах. І якраз тому, що їхні суспільники не розуміють що саме відбувається і чому саме так відбувається. Проте з мудрим виглядом продовжують брехати. Мовляв, якщо і є якісь невеличкі та тимчасові відхилення від їхньої мудрості – то лише випадкові. Які зникнуть самі собою, як торішній сніг.

Проте число агресивних дармоїдів та паразитів стрімко зростає навіть у  найцивілізованішій (самоназва) частині світу. А з ними і безлад, і масове кровопролиття у них же.

Тому і в передових країнах вже різко зростає невдоволення чинною "державною мудрістю".

Інша річ, що вони все ще за інерцією вважають всіх жителів країн відсталих дурнями і невдахами. А тому все ще свідомо і спеціально ігнорують наші публікації навіть у їхніх виданнях.

Однак, це до пори. І скоро вини хапатимуться навіть за соломинку.

Тому у наших керівників, в т.ч. і керівників науки є зручна нагода продати їм цей величезний науковий прорив. Але поки що наші верхи спілкуються з ними традиційно виключно  як підлизи та жебраки.

Хоч ми спеціально для радянських людей, носіїв антиринкового мислення, детально пояснили ще й вплив низки біологічних та світоглядних рис людини на перебіг суспільних процесів. Та ми, як і решта українських новаторів,  для наших еліт - ніхто, а наші досягнення – ніщо.

До того ж, крім всього іншого, вдалося ще принципово завершити логічну структуру політичної економії, ввівши у науковий обіг таку її невід'ємну та органічну складову, як ефективність суспільного споживання (ЕСС). [4] Яке, власне й мають реалізувати правлячі національні та світова еліти.

Відомо, що в процесі реалізації всякої справи потрібен зворотній зв'язок. Тож для цієї ролі в роботі правлячих еліт вже давно у світі напрацьовані життєві стандарти (ЖС). А вже на рівні суспільної практики, у реальному житті ЖС виступають як кінцевий результат праці керівних еліт.

Адже й справді, всі давно знають, що держапарат – це наймана робоча сила суспільства. Але що саме, як саме і за яку платню має держапарат працювати – це на практиці вони самі й вирішують. Не маючи й по сьогодні чіткого критерію результатів власної праці. То для гармонійного узгодження цих теоретичних положень і побажань, то ми й запропонували концепцію Закону "Про пряму залежність прибутків держслужбовців  від добробуту населення на підпорядкованій їм території". [5].

Тож такий Закон якраз і реалізує одвічну мрію людства про соціальну справедливість: кожному – за його результатами.

А вже забезпечення соціальної справедливості на фундаментальному, матеріальному рівні якраз і послужить основою для взаємовигідного вирішення і всіх решти суспільних проблем та конфліктів.

А щоб поширити по всьому світу процес взаємовигідного замирення  всіх конфліктів та вирівнювання добробуту, то ми й запропонували стратегію  прогресивного розвитку взаємовигідного співжиття в одному домі – хатоцентризм. [6]  Причому, для всіх живих істот, як відомих, так і ще ні. В тому числі і очікуваних істот розумних. Братами по розуму ми можемо стати лише за умови взаємної вигоди, в руслі якраз хатоцентризму.

Висновок

Один-єдиний і відомий всім вдумливим людям. Полягає він у тому, що всі суспільні проблеми та конфлікти в Україні і світі спричинені свідомим, активним і цілеспрямованим мракобіссям правлячих національних та міжнародних еліт.

Пропозиція

Теж одна-однісінька, і теж відома всім вдумливим людям. Потрібно якнайшвидше і якнайширше впроваджувати наукову новизну на суспільну тематику. В даному разі – новизну українську, нашу.

В загальних рисах ми знаємо, як це робиться у країнах передових. Тому й давно шукаємо хоч одного українця, який не побоявся б продавати укрновизну.

 

27 березня 2016р. Клець Марія Василівна, к.е.н., доцент.

                             Клець Дмитро Васильович, фахівець із суспільних та світоглядних проблем.     

 

 

 

 

Коментарі

Яка вигода владі від Ваших пропозицій?
0

Така ж сама, як і від розробок ваших.
0

Ну тоді влада ніколи не прийме Ваші пропозиції - що вигідно народу, те не вигідно владі.
Пане Дмитре, де и скільки разів ви були у Європі?
0

Ніде ні разу.
Більше того, я навіть не був у жодній шахті чи печері, але знаю відстань до центру Землі.
Не вірите?
+2

І як співвідносяться геометричні параметри нашої планети із типом життя в Європі та станом наукової думки на Заході?
0

В ЄС значно більше правди, справедливості і свободи ніж в РФ.
Отже й можливості для самореалізації (для щастя) значно більші.
mart mart 16:25
+2
Потрібно якнайшвидше і якнайширше впроваджувати наукову новизну на суспільну тематику. В даному разі – новизну українську, нашу.(Дмитро Клець )
-----------------------------------------------------
конкретно як і хто ?
при даній ситуації
+2

mart mart 16:25
конкретно як і хто ?
при даній ситуації
=========
Нема у нього жодної конкретики.
0

Хто і як саме вам заважає продавати укрновизну за найвигіднішими цінами і де завгодно?
Адже саме так продають всяку новизну у світі.
mart mart   17:54
+2

так і ви можете продавати--тут же ніхто поки що не купив.
0

Ви ж живете в Англії, знаєте мову і мабуть хочете побільше ЗАРОБИТИ ДОБРОЮ СПРАВОЮ.
Самі ж ви новизни не створюєте. То візьміться хоч її продавати.
Невже вам настільки ліньки поглянути на те, що робиться НАВКОЛО ВАС?!
+1

У мене на Ютубі, за корисну інформацію, набігло 7 тисяч доларів, а отримати не можу - Україна не в ЄС і щось там з піратами нашими - якісь проблеми з авторським правом в Україні.. )
Клець Дмитро Васильович, фахівець із суспільних та світоглядних проблем.
==========
Ви ж не універсал - про які таі "світоглядні проблеми" можете вести мову?
У Вас дуже вузька спеціалізація, та ще й чисто гуманітарна. А живемо ми з Вами в технократичну еру..
0

Пане Юрку, всі проблеми вашого життя - це прямий і обов'язковий наслідок вашого особистого світогляду. І якби ваше розуміння суспільства та життя в ньому було ближчим до реалії, то й проблем мали б пропорційно менше.
+1

Повірив у існування 88-ти секторів-кластерів нашої пам'яті (далі йдуть повтори) в яких і "сидить" наш світогляд. Написав -

http://politiko.ua/blogpost133254

(інфа там постійно змінюєтся бо змінюється наше суспільство)

А що нам відкрили Ви? )
0

А для чого саме вам потрібні ті кластери?
де й кому вони допомогли реально?
+1

Кругозір людини більше схожий не на круг з секторами, а на кулю з пазлами, як емблема Вікіпедії.

Якщо один з пазлів не на своєму місці - псується вся картина світу-Всесвіту.
0

Це так виглядає у вашому конкретно-емоційному мисленні.
Кажу ж, вчіть діалектику.
-1

Ну і багато Вам допомогла Ваша "діалектика матеріалізму"?
Марксисти зіпсули діалектику Гегеля - а яка-така наука про суспільство без душі?
0

Емоції у Вас, пане Дмитре.
У мене - логіка.
На жаль, саме так – у Європі настала епоха чергового його торжества. Як колись, у середні віки, так і зараз відбувається свідома і активна протидія науковому поясненню причин суспільних проблем та шляхів їхнього оптимального вирішення.
==========
Чому тільки в Європі?
Це в усьому світі!
І процес цей триває також вічно - ще з часів Будди і Лао-Цзи, і навіть раніше..
0

То для чого ви тратите своє життя на те, у що ви не вірите???
+2

Боротьба за знання і боротьба проти знань взаємокомпенсують одна одну - з часів Середньовіччя антинаука успішно б'є науку і перемагає - он зараз по ІСТV "Чорні діри" рекламують, а це ж і є мракобісся..
+2
Порозглядайте обкладинки Economist за 2015 і 2016 роки, причому в контексті подій що вже тепер відбулися, і буде вам науковий підхід, ага, особливо мені сподобалася Аліса, що покинула гратись в мячик і стоїть навпроти великої купи лайна так називаємої політики, а ви мені тут розказуєте про наукові звитяги мишей якими грається кішка, ну ну, ви ще на пранкера повитріщайтеся що виглядає із за спини декого, який науковий підхід Господи, він можливий в палаті дурдома в якій пацієнти розгадують кросворд що передав туди главлікар?
0

Кібернетика, батьком якої був грецький філософ Платон, а нанашком був математик Норберт Віннер, ствержує - всі самодіяльні системи (в тч людей) слід оцінювати по зданості передбачати.
В 2005 році в журналі "ЭЛЕКТРИК" (видавництва "РадіоАматор") надрукував карту майбутньої війни, а зараз рекламую карту її продовження - див. мій аватар у Твіттері.
А що Ви, пане Дмитре, передбачили?
І як точно?
І на скільки років наперед?
0

Я давно передбачив, що ваша заздрісна і люта боротьба з укрновизною гарантовано нищить Україну.
Чи не так?
+1

не так
0

А конкретно як?
Конкретно?
Тоді бодай так -
http://politiko.ua/blogpost134296
+1

Найбільша біда України в тому, що абсолютна більшість психічно хворих у нас перебуває на безприв'язному утриманні. То вони й найактивніші у громадській діяльності, навіть без грошей. Аби лишень свої манії поширювати.
А чому б вам не поцікавитися, що таке ВИМОГИ І КРИТЕРІЇ НАУКОВОСТІ?
0

Ду у Вас пане Дмитре, у Вашій "навуці" є:
- математика,
- формула,
- число,
- бодай одна цифра?
Ви уникаєте чисел, наче клінічний шизофренік!
+1

Хоч би вже не брехали так очевидно.
Адже ви й самі прекрасно знаєте, що в мене кожна сторінка ПРОНУМЕРОВАНА.
0

ааа
ну тоді Ваші опусти є науковими
як же раніше не замітив.. ))
Панове радянські заздрісники, ось ви докоряєте, що мої тексти нікому не принесли ніякої користі.
І це справді все ще так, на жаль.
Хоч маю невеличке виправдання, що моя основна книжка ще не опублікована. То важко від неї вимагати користі в такому разі.
Але з іншого боку - яка користь від підручників для учнів та студентів?
Та ніякої!
І навіть ще гірше: ці підручники створили вас - вочевидь суспільношкідливих людей.
Звідси й ваш більшовицький висновок: всі підручники спалити в осінньо-зимовий період (для економії енергоносіїв). А їхніх авторів - на "трудове перевиховання".
Так виходить по-вашому.
0

Ниже набранн текст на украінской мове в ресурсе с планшета опубликован перевод на російську.
Проблема ідеі чи іі донесення?

В свій час починаючи спілкування в ресурсі ми з паном Дмитром та паном Юріем мали майже тотожні стартові умови і десь в одній ''вазі''...

можна порівняти зараз...

Що за цей час відбулося?

У мене місце в першій десяткі... Проози та аналітика відповідаэ реаліям...
В науковійй сфері виписую монографію...
Порівняйте і висловітся кожен за себе...

Будь ласка не зловживайте епітетами...
.
Дійсно, "То як же в таких умовах не процвітати щонайбільшій брехні та махінаціям?!". Одна біда, що існування таких умов автором виголошено, але не доведено. Вже з цього факту випливає вся цінність його писні.
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі