Блоги → Перегляд

Міжнародні економічні відносини як основа вирішення ...проблеми хасидів в Умані

Середа, 16:11, 09.09.20

Рейтинг
0 1
Переглядів
876

0
0

 

МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ ЯК ОСНОВА ВЗАЄМОВИГІДНОГО ВИРІШЕННЯ СВІТОВИХ ПРОБЛЕМ. На прикладі святкування хасидами річниці цадика Нахмана

 

Українська пасивність у міжнародних процесах на території в 600 000 км кв

Практично одразу після успішного державного перевороту в Росімперії більшовики негласно і можливо навіть неусвідомлено (внаслідок світоглядної безграмотності), зате повсюдно і примусово, постановили вважати ідею(більшовицьку ідеологію) первинною, а матерію(життєву практику) вторинною. Хоч, власне, так відверто і конкретно жоден з них і не думав висловлюватися. І якраз тому, що ніхто з них просто не розумів суті та властивостей діалектичного матеріалізму.

Тим більше, що сам діамат насправді – це доказова вершина філософії, яку треба вдумливо і наполегливо вивчати роками. А більшовики, ще починаючи із професійних революціонерів, із діалектичного матеріалізму знали хіба що заголовки окремих його розділів. Бо вони свято вірили, що найправильніша суспільна теорія відтепер вже готова для всіх і всюди. Та ще й додатково оприлюднена їхніми вождями навіть у популярних брошурах.

А тому й нема потреби особисто тратити дорогоцінний час революціонера на протирання штанів за книжками, хай навіть єдино правильними. Адже достатньо лише пам’ятати головну їхню суть і неухильно її дотримуватися. «Влада трудящим», «Смерть капіталістам», «Кожному за його працею», «Партія наш провідник», «Революційна законність» тощо – ось десь кільканадцять, головних заповідей для активних та свідомих будівників світлого майбутнього. Якими вони щиро  (але дуже наївно) себе вважали.

А в ситуації, коли з будівництвом нового суспільства стало  всім все вичерпно ясно (а кому не ясно, того швиденько із суспільства вилучали), то й треба кожному займатися своєю працею. Щоправда, у позаробочий час бажано ще й активно реалізувати свою громадянську позицію, посильно допомагати партії у побудові цього світлого майбутнього.  А теорію всього суспільства полишити вождям та їхнім фаховим суспільним теоретикам, фахівцям із подальшої суспільної розбудови. А тому й все суспільство, повсюдно і зверху до низу, більшовики й розбудовували виключно на основі цих кільканадцяти гасел. Трактуючи їх виключно буквально та механістично.

Так і вийшло, що практично від початку СРСР більшовики це «світле майбутнє» будувати жорстоким примусом та терором і виключно на основі механістичного матеріалізму. Хоч у теорії практично всі вважали, що це і є свідоме управління суспільством виключно на основі матеріалізму діалектичного. І так тривало майже по сьогодні. Бо з обранням Президентом В. Зеленського до влади прийшли відверті сіоністи та послідовники плюрало-лібералізму.

На перший погляді ці химерні ідеології буцімто несумісні, але на практиці їх об’єднує спільна основакатегорична антинауковість та фанатичне самодурство.

До  того ж, все це розуміли лічені фахівці. Та й тих спецслужби пильно вишукували та швиденько ізолювали від суспільства. А абсолютна більшість радянських людей швидко стали носіями першої у світі потрійної моралі: «Кажу одне, думаю друге, а роблю взагалі третє». Тож така мораль і залишилася панівною в основної маси населення пострадянських республік. Тим більше, що ніде у світі офіційна педагогіка навіть не поставила питання про те, яку ж саме мораль сформували більшовики десь за 4 покоління радянських людей. Бо негласно вважається, що ця радянська мораль зникла сама собою із рештою інститутів радянського суспільства. А головне у цих поголовних і стихійних, (неусвідомлюваних!) змінах, епічно проголошених реформами, як відомо всім (насправді ж тільки тупим механіцистам) – зміна форми. Бо суті, за більшовицькими мареннями, просто не існує як такої.  Всі ж бо знають безсмертну істину:  «Як корабель назвете, так він і попливе».

Тому спритні та хитрі радянські ідеологи і політологи швиденько, як кажуть, перефарбувалися і почали напихати теоретичні «здобутки» Заходу в голови надійно затурканого ними ж населення. На практиці це швидко вилилося у офіційну відсутність істини  в науці та у плюрало-лібералізм у моралі. І пострадянське населення це моментально сприйняло як вседозволення та всепрощення. А свободу дій – то і взагалі як анархію.

І вже ось пішов 30-й рік, як таку ідеологію та суспільну мораль у нас офіційно трактують як єдино правильну. Хоч якраз заперечення одноістинності та примат людини над суспільством (частини над цілим?!) і невпинно приводять українство до фактично усвідомленого самознищення.

Тож, власне, Україна вже давно тримається купи виключно завдяки протиборству Заходу та РФ. І ці 29 років незалежності, фактично від власного розуму та суспільнокорисної моралі показали, що українці жити розумом власним навіть свідомо відмовляються. Це видно вже навіть з їхньої активної та усвідомленої протидії власним же новаторам?! Хоч всі наші так звані свідомі громадяни достатньо знають, що якраз впровадження власної новизни є надійною основою покращення добробуту населення в десятках країн.

Ну то й що?

Поки нам дають всілякі закордонні подачки, то нам свої новатори не потрібні і навіть ворожі.

Так і животіємо…

Зрештою, офіційна бездумність українців і навіть їхня тотальна ніякість, схоже, цілком влаштовують наших закордонних утримувачів. Хоч, мабуть, до тих пір, поки наше утримання на плаву вони вважають для себе терпимим та хоч у чомусь вигідним.

Тому зараз Україну у світі вважають просто як площу у 600 000 км кв у центрі Європи, по якій безладно метушаться та конфліктують кількадесят мільйонів бездумних істот. Які при цьому щось же посильно споживають, зате щосили виділяють. Все більше свідомо запаскуджуючи те, що за їхніх предків було найсприятливішим для людини місцем комфортного проживання. Та які цим своїм хаосом і універсальним безладом добряче заважають навіть всій Європі. Тож чимало людей з позаукраїнського  оточення в душі, інколи навіть грішать потай від самих себе, вважаючи одягнених двоногих істот України просто зайвими на планеті, фактично цивілізаційними відходами. Хоч як нам, думаючій мізерній частці населення, це не гірко визнавати.

До того ж, якраз українці першими люто й заздрісно протидіють вітчизняній науковій новизні про світоглядні причини такого їхнього жалюгідного стану. А за ними і весь більш-менш цивілізований світ має нас за хронічних, з діда-прадіда, дурнів та невдах.

Тому міжнародні події, дотичні до території України, відбуваються у нас майже виключно за волею неукраїнських провідників та учасників. Щоправда, із періодичним залученням власне українців, та й те не більше, ніж як живих декорацій та зрідка підсобної робочої сили.

 

Конкретний приклад – святкування хасидами єврейського Нового року біля могили цадика Нахмана

Ми не будемо детально описувати історію та сьогодення відзначення цього дійства. Зазначимо лише, що щорічно приїжджають до Умані десятки тисяч переважно чоловіків та хлопчиків. Добираються вони через аеропорти Києва та Одеси, а звідти автотранспортом.

Ці хасиди в самому Ізраїлі є соціальною групою нижче середнього достатку матеріального. Це означає, що вони і приносять у суспільство прибуток  теж нижче середнього подушного. Та ще й свідомо цим не переймаються. Бо твердо впевнені у власній правильності, хоч і бездоказово, зате фанатично. Все ж  долати цим людям чимало дорожніх та побутових проблем протягом цього святкування є аж ніяк не позитивним випробуванням чистоти та твердості їхньої віри. При цьому і абсолютна більшість всіх євреїв обґрунтовано вважає це дійство далеко не найкращим варіантом даного святкування. Однак самі хасиди твердо (бо бездумно) переконані, що, як кажуть, «воно того варте».

Більше того, дане свято для сотень тисяч хасидів по всьому світу в самій Умані проходить лише за особистої участі тільки десь десятої частки від всіх бажаючих. Та й те переважно без своїх же дружин та дочок. А це вже різко контрастує із його офіційним(!) статусом сімейного та всенародного.

Не кажучи вже про прямі моральні збитки для полишеної жіночої частини хасидів-учасників та великої більшості хасидів, яким взагалі не пощастило (бо це для них і справді велика честь) потрапити до Умані. А це вже кричуща і безпричинна несправедливість до більшості хасидів та ще й гендерна нерівність з боку, власне, всього світового  єврейства.

Тобто, дане свято для сотень тисяч ізраїльських хасидів повноцінним  святкуванням назвати просто не можна з дуже багатьох міркувань.

До того ж, ніхто не зважає на волю та бажання самого цадика Нахмана, вірніше, його душі. Бо можна не сумніватися, що в сучасних умовах його душа однозначно хоче, щоб його прах перебував на історичній батьківщині, серед основної маси його послідовників. Та ще й послідовників всіх, без вимушеного та штучного гендерного і майнового обмеження. Тому й варто виконати цю волю його душі!

Адже зараз наука про властивості мозку вже впритул підійшла до реального  спілкування з окремими душами, особливо значущими для тих чи інших етносів та їхніх груп. При цьому таке спілкування можливе з конкретною душею як окрема її індивідуальна розмова з кожною тілесною, земною людиною одночасно. Причому, дана методика вже в основному теоретично розроблена, але потребує від людей живих великого об’єму цілком конкретних знань світоглядного рівня. Плюс близько 300 доларів США на інструментальні затрати для входу конкретної людини у визначений конкретний стан її мозкової активності.

Далі. Євреї живуть серед українців більше тисячі(!) років. Тож за цей час ці обоє етноси мали у своїх взаєминах багато різних подій  і чимало дізналися одні про одних. Тому в сучасних умовах ми маємо всі підстави для свідомого та швидкого налагодження вигоди взаємної. Зауважте, саме для вигоди, економічної та матеріальної!

Бо світова суспільна практика вже давно, а наука – останніми століттями однозначно показали, що основа життя – завжди і всюди матеріальна. Однак і духовні потреби для кожної людини теж конче потрібні та ще й в асортименті.

У свою чергу людина – це завжди продукт суспільства. Бо людське, абстрактно-логічне мислення окрема людина може надбудувати над своїм вродженим, тваринним, конкретно-емоційним мисленням тільки у суспільстві. Тому сам розвиток людини та суспільства відбувається лише через постійну взаємодію її потреб матеріальних та духовних.

А сам процес гармонізації та оптимального і постійного розвитку цих потреб можливий тільки у суспільстві ринковому. В рамках постійного розвитку в людини мислення ринкового та вигоди взаємної.

І цей процес неминучого становлення справді гармонійного та справедливого ринкового суспільства  у значній мірі описали якраз євреї. І сталося це не тому, що вони справді такі мудрі та вищі від решти навіть біологічно. Просто для них  так складалися історичні умови, які ми теж чимало пояснили.

Тому у наш час є достатньо теорії та практики і, головне – давно вже перезрілої життєвої потреби для того, щоб всьому світові показати найвигідніший для всіх варіант вирішення всякої регіональної чи світової проблеми. Незалежно від її місця у сфері та структурі духовного. Причому якраз у позаробочий час і неминуче взаємовигідно.

І євреї мають зараз щасливу нагоду показати це всьому світові на прикладі оптимального вирішення духовної потреби вшанування ними свого цадика Нахмана. Швидко, буквально за кілька днів, офіційно перенісши його прах на історичну батьківщину. Причому, узгоджено з усіма соціальними групами і навіть із міжнародним співтовариством. Тим більше, що євреї здавна відіграють чималу роль в  міжнародному житті.

А потім навчити такому, ринковому підходові і людей пострадянських. Бо надалі людство може прогресивно розвиватися тільки у взаємовигідній співпраці всіх етносів. І тільки в рамках суспільства ринкового. Інакших успішних варіантів для людства просто не існує. І нинішня пандемія коронавірусу черговий цьому дзвіночок.

 

Чергова, із безлічі втрачених, нагода для українців

Наївно було б навіть мріяти про те, що після прочитання цього тексту хоч трохи помітна частина українців раптом прозріє та дружно візьме у цій справі і свою посильну та  усвідомлену участь. Тому ми вважаємо навіть рожевою мрією, якщо українці після подібних текстів хоч почнуть ними всерйоз цікавитися теоретично. З перспективою, звісно, майбутньої власної участі практичної. Проте є реальна можливість, що хоч частина зазначених українців хоч почне сумніватися в абсолютній цінності власної споконвічної та свідомої меншовартості. І це вже було б великим позитивним зрушенням для нашого етносу.

І ще якась невеличка частина українців могла б хоч всерйоз зацікавитися складовими успіху цього єврейського чи й навіть міжнародного проекту. Бо поки що цим цікавиться лише та частина українців, яка сподівається з цього щось собі урвати. Звісно ж, в рамках безлічі напрацьованих тіньових схем та махінацій.

Бо в цілому для нашого суспільства цей єврейський захід буде традиційно збитковим. Як і всі решта до цього. З тієї простої причини, що євреї здавна етнічно солідарні та економічно ефективні. А українці етнічно заздрісні та ворожі між собою і за світоглядом тільки активісти персональної шкури і такої ж кишені.

 

Про літературу

На тему єврейства та його тісних зв’язків із десятками етносів інших написані буквально гори літератури різної складності та спрямування. В тому числі навіть із конкретної проблеми святкування ювілею цадика Нахмана на його могилі.

І навіть з питань перенесення його праху з України в Ізраїль.

Однак при цьому така гора списаного паперу, як кажуть, не породила навіть миші?!

Але чому відбувається саме так?

Невже стільки авторів самі не розуміють, що ж вони пишуть?

Чи це ми, самі автори даного тексту, ставимо себе понад усіма ними?

І ні те, ні інше, панове!

Автори більшості із цих безлічі текстів і справді фахові та порядні люди. Але ці їхні реальні чесноти насправді є лише суб’єктивними та груповими. Тобто, реально актуальними лише для цілком конкретних груп людей. Однак для групи людей, навіть із трохи іншими інтересами та уподобаннями, ці цінності вже реально відрізняються як за  статусом, так і за своїм рангом та послідовністю.

Тож і виходить, що кожна дана група людей чесно і добросовісно відстоює свою власну правоту. Зауважте, обов’язково та неминуче відмінну від переконань та рішень всіх решти груп. То хіба ж можливо погоджено привести їх до якогось спільного рішення? Яке в такому разі буде принципово у чомусь та відрізнятися від реальних цінностей всіх решти груп!?

Звісно ж, така ситуація швидко, безконфліктно і безболісно не вирішується. Тому навіть її ініціатори та учасники лицемірно називають таке рішення компромісом, тобто, взаємними поступками. Хоч насправді тут беруть гору лише учасники нахабніші та в тих чи інших аспектах сильніші. Однак лише у суспільствах антиринкових, де пріоритетами є командування людини  людиною у вигляді адміністративних, політичних, релігійних, військових та інших пріоритетів. Тому й таке вирішення всюди і завжди не є бажаним її вирішенням, а навпаки – воно майже всюди і завжди конфліктогенне. То для чого нам читати і вам пропонувати заздалегідь хибні та дурнуваті рішення і відповідні тексти з ними?!

Бо ж навіть світова практика доводить, що компромісні рішення – це майже всюди і завжди тривало, з незадоволенням і образами, та й взагалі ненадійно.

Тому ми пропонуємо шлях вирішення всіх та всяких конфліктів ринковий, взаємовигідний. Шлях цей давновічне відомий у багатьох прикладних ситуаціях. Хоч його від початку свідомо ігнорують ті учасники, які на цьому шляху  прагнуть собі урвати неправомірну, незароблену(!) вигоду. Шляхом, звісно, брехні та махінацій, у яких вони збираються перевершити решту учасників даних перемовин.

Тому ми й пропонуємо вам літературу, більше 200 текстів різного спрямування, саме про вигоду взаємну, для найрізноманітніших її учасників. Навіть для далеких від економічної теорії. А для зручності потенційних читачів ми ще й зібрали ці статті в один блог Клеця Дмитра - https://politiko.ua/blog-126384

Бо якраз на основі діамату та політекономії ми сутнісно продовжили  та поширили примат матеріального на всі решту видів людської діяльності.

А вже така конкретика давно практикується світі. Тож достатньо буквально кількох бухгалтерів та прикладних економістів для швидкого і справді взаємовигідного вирішення цього питання навіть із фанатично віруючими людьми.

 

 

Клець Марія Василівна, канд. екон. наук, доцент, викладач економічних дисциплін, місто Рівне.

Клець Дмитро Васильович, фахівець із суспільних проблем світоглядного походження та їхнього вирішення взаємовигідного.

28.08.20 р.

Коментарі

vova stasyuk 18:18
+1
Пане Клецман! От я прочитав оцю вашу статтю, і знаєте, як кажуть русские - " я в полном недоумении!" В мене склалося таке враження, що цю статтю писали не ви! Бо в цій статті ви возвеличуєте євреїв, яких раніше називали "ворожими сіоністами". Тому я вирішив до вас, уже звертатися таки, як до пана Клецмана! Але якщо на те пішло, то я вам скажу, що українцям легше не стане від співпраці з "ненадійними" ринковими партнерами, бо Україною і так євреї керують! Якщо з двома президентами-євреями і олігархічною "єврейською" ВРУ, "пакращення" не настало, то зі співпрацею з біднішими євреями, точно краще не стане! Ну то якщо ви вірите, що співпраця з євреями і користування їхнім "величним" досвідом, щось Україні та українцям дасть, то чому Ізраїль досі не випередив по ВВП - США або Емірати з Сінгапуром, які до речі (останні дві країни) відповідають по розмірам території єврейській державі? Також пане Клецман, ви помиляєтеся стосовно ідеології більшовиків! Як ви досі не зрозуміли, що Леніна зі Швейцарії відправили німці в Петроград, робити революцію, ЩОБ ВИВЕСТИ З ВІЙНИ РОСІЙСЬКУ ІМПЕРІЮ? НІЯКОГО РЕАЛЬНОГО "БУДІВНИЦТВА КОМУНІЗМА" НЕ МАЛО БУТИ ВЗАГАЛІ, І ЦЕ ЗНАВ НАВІТЬ ЛЕНІН! КОМУНІЗМ ПОКІЙНИХ МАРКСА ТА ЕНГЕЛЬСА ВИКОРИСТАЛИ ДЛЯ ПРОМИВАННЯ "МОЗГІВ" "ПОСТЗАКРІПАЧЕНОГО" РОСІЙСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА, ДЕ МАЛИ ЗІГРАТИ НА ПОЧУТТЯХ СВОБОДИ, ФІНАНСОВОЇ ТА КЛАСОВОЇ РІВНОСТІ КОЛИШНІХ КРІПАКІВ ТА БУРЛАКІВ! АЛЕ ДЛЯ ВИДИМОСТІ І "ЛЄГЄНДИ", ВОНИ ТИПУ "БУДУВАЛИ КОМУНІЗМ". А КЕРУВАЛИ ДЕРЖАВОЮ, КОЛИШНІ КАТОРЖНИКИ, БАНДИТИ (ЯК КОТОВСЬКИЙ), ПРОЙДИСВІТИ, ШАРЛАТАНИ, ТОБТО ВСЯ "БЛАТНА ШВА.Ь", І "МЄСНІ ЄВРЕЇ", ЯКІ З БІЛЬШОВИЗМУ ЗРОБИЛИ ІДЕОЛОГІЮ " ПАРТІЙНОГО (ВЛАДНОГО) БЕЗПАРДОННОГО І НАГЛОГО ГРАБЕЖУ ТА НАСИЛЬСТВА СОЦІУМУ". І суть цієї ідеології полягав у тому, щоб зробити "тотальну бідність" простих людей, бо це було легше зробити, аніж зробити їх багатшими!

І пане Клецман! Вашій "новизні", ніхто "люто, ненависно та заздрісно" не протидіє! Ніхто вам не перешкоджає публікувати "огризки" своєї "новизни" на своєму блозі! Ніхто не перешкоджає вам опублікувати повністю власну працю та захистити її! А якщо українці не хочуть купляти вашої не опублікованої, подробленої, не логічної "новизни", яка без розуміння ресурсів та технічного прогресу має "пакращити" їхній економічний добробут, то поїдьте в Умань, і своїм відважним "одноплемінникам", які туди приїхали, не зважаючи на коронавірус, уже в "надцятий" раз повпарюйте їм свою славнозвісну "новизну" та "стовідсотковий" свій метод по боротьбі з раком! Їм буде дуже цікаво та економічно "вигідно", бо в Ізраїлі і в світі, медицина, ще не дійшла у своєму розвитку, по боротьбі з раком до ВАШОГО "РЕВОЛЮЦІЙНОГО" МЕТОДУ!!!
-2

вова, схоже, що ти змалку спеціалізуєшся на заздрості та ненависті до грамотніших від себе..Але така спеціалізація жодним чином тебе НЕ РОЗВИВАЄ, не робить твої розумові моделі щораз складнішими та досконалішими. Навпаки, ти все більше спеціалізуєш свій розум ЯК РУЙНІВНИК.
А руйнувати завжди та всюди легше, ніж створювати. До того ж, твоя мета і стратегія на руйнування кращого від твого поступово, але неминуче, формує твою ЖИТТЄВУ МЕТУ ЯК НЕГАТИВ. Тобто, ти все більше й більше живеш задля завдання шкоди суспільству.. І будеш у цьому досягати все більших успіхів.
Згадай, щек не так давно тобі інколи й самому хотілося придумати ЩОСЬ КРАЩЕ, ніж чиясь конкретна новизна. Але для творчості ПОЗИТИВНОЇ потрібно завжди щось ДОДАТКОВО ВЧИТИ. Але тобі це ЛІНЬКИ.
Бо вчити щось новае - це завжди так чи інакше складно.
А от щось руйнувути - це завжди ЛЕГШЕ. І з часом - все приємніше субєктивно. Якщо вже ти припав до психл-ри, то почитай, що всі ці хворі починали з маленької пакості. І спочатку потай, анонімно. Але потім вони знаходили такі форми та обєкти цієї пакості, що і руйнівний результат зростав, і покарання відчутного не було.
І навіть навпаки - багато укрів настільки меншовартісні та продажні, що якраз таким творцям суспільних збитків навіть охоче й радісно лижуть сраку. Навіть вже розуміючи, що гамівна сорочка все частіше стає твоїм повсякденним одягом.
Бо де ж, ти фольксдойч, надлюдина і навіть культуртрегер вже за походженням.
То так з тобою буде неминуче і швидко. А все тому, що свою ВРОДЖЕНУ ЧУТЛИВІСТЬ ДО НОВИЗНИ ти свідомо претворюєш на знищення цієї новизни. Але збитки суспільству ще ніде й нікому не приносили щастя.
vova stasyuk 19:30
+1
Пане Клецман! Ви це, чи ні! Я на сто відсотків не впевнений, але по цьому вашому коменту, замітив чужу для вас манеру відповіді. Вона не схожа на попередні інші! Бо відсутні матюки та звинувачення у "сраколизанні" владним сіоністам, які намагаються "люто" перешкоджати "вам" новатору у вашій "новизні". І спогад про славнозвісних "укрпридурків" та "ліберало-самодурів". Проте все ж таки запитаюся, а як може пересічний українець ознайомитися з неопублікованою "новизною" імені Дмитра Клеця або вже нині Клецмана?
+1

його давно пора вислати до ізраїлю, він для україні - чужинець
-1

Ай-я-яй, хлопче, не годиться патррріотові писати так безграмотно, "українІ".
Назва власної країни пишеться з ВЕЛИКОЇ букви. До того ж, в укрмові є цілих 7 відмінків та ще й чіткі правила по їхньому використанню.
А що ти це пишеш у стані зміненої свідомості - це не виправдання.
гниль та гниди
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі